⠀
Podczas naszego ostatniego spotkania klubu książki rozmawialiśmy o powieści “Intimacies” autorstwa Katie Kitamury – cichej, ale niezwykle poruszającej historii, która bada tożsamość oraz niepewne przestrzenie między przynależnością a wyobcowaniem
⠀
Jedno zdanie szczególnie zapadło wielu z nas w pamięć: „Pomyślałam: chcę wrócić do domu. Chcę być w miejscu, które naprawdę przypomina dom. Gdzie to jest, nie wiedziałam.”
⠀
To zdanie otworzyło rozmowę o tym, czym tak naprawdę jest „dom” – czy to fizyczne miejsce, człowiek, czy może uczucie, które wciąż wymyka się z rąk. Rozmawialiśmy o tym, jak Kitamura oddaje niepokój współczesnego życia i dystans między nami a rolami, które odgrywamy.
⠀
Z niecierpliwością czekamy na nasze następne spotkanie, podczas którego znów podzielimy się refleksjami, historiami i pytaniami. Do zobaczenia w przyszłym miesiącu
⠀
ENG
⠀
In our most recent book club meeting, we gathered to discuss “Intimacies” by Katie Kitamura, a quietly powerful novel that explores identity and the uncertain spaces between belonging and displacement
⠀
One line in particular stayed with many of us: “I thought: I want to go home. I want to be in a place that feels like home. Where that was, I did not know.”
⠀
That sentence opened up a conversation about what “home” really means — whether it’s a physical place, a person, or a feeling that continually slips away. We talked about how Kitamura captures the unease of modern life, the distance between ourselves and the roles we play.
⠀
We’re looking forward to our next meeting, where we’ll gather again to share new reflections, stories, and questions. See you next month
⠀
UA
⠀
На нашій останній зустрічі книжкового клубу ми обговорювали роман Кеті Кітамури «Інтимності» – тиху, але потужну історію, що досліджує тему ідентичності та хиткі межі між приналежністю і відчуженням
⠀
Особливо запам’яталася багатьом із нас одна фраза: «Я подумала: я хочу додому. Хочу бути в місці, яке відчувається як дім. Де це, я не знала».
⠀
Це речення відкрило розмову про те, що насправді означає «дім» – чи це фізичне місце, людина, чи відчуття, яке постійно вислизає. Ми говорили про те, як Кітамура передає тривожність сучасного життя та відстань між нами і ролями, які ми виконуємо.
⠀
Ми з нетерпінням чекаємо нашої наступної зустрічі, де знову поділимося новими думками, історіями та запитаннями. До зустрічі наступного місяця
⠀
RU
⠀
На нашей последней встрече книжного клуба мы обсудили роман Кэти Китамуры «Интимности» – тихую, но мощную историю, исследующую тему идентичности и неустойчивые
⠀
Особенно запомнилась многим из нас одна строка: «Я подумала: я хочу домой. Хочу быть в месте, которое ощущается как дом. Где это, я не знала».
⠀
Эта фраза открыла разговор о том, что на самом деле значит «дом» – это физическое место, человек или чувство, которое постоянно ускользает. Мы говорили о том, как Китамура передаёт тревожность современной жизни и дистанцию между нами и ролями, которые мы играем.
⠀
Мы с нетерпением ждём нашей следующей встречи, где снова поделимся новыми мыслями, историями и вопросами. До встречи в следующем месяце
⠀
OtwartyKraków
Fundacja IB Polska
Żródło materiału: Centrum WIELOKULTUROWE KRAKÓW
